Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 24.09.2017, 22:51

Зіньківський НВК

Меню сайту
Корисні посилання
  • МОН молоді та спорту
  • ВРЦОЯО
  • Віньковецький РМК
  • Відділ освіти Віньковецької РДА
  • Дистанційне навчання
  • УЦОЯО
  • Острів знань
  • Обдаровані діти
  • Вісник ХОІППО
  • Центр навчальної та методичної літератури
  • Наше опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 155
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Методичні матеріали

    «Герої не вмирають»

    Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

    Оформленя: Стіна пам’яті Небесної сотні, стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

    Звучить «Небесна Сотня (Герої не вмирають)» - Гурт «Вітер Знає»

    Учень 1  "Боротьба не за щастя  вже навіть іде —за життя!

                   Бо його забирають.

                   Нас Надія веде, нас ідея веде

                   За свободу для рідного краю.

    Учень 2 Українцю, поглянь, там побили жінок!

                  Глянь, вже люди ховаються в храмі!

                 Де таке ще траплялось, коли це було

                Аж в такому нестерпному стані?..

    Учень 3   

             Так чинили лиш варвари, злісні хани,

              Лиш від них люди в церкві ховались.

              А сьогодні це власні привладні пани

             Вже над нами так само знущались!"

    Учень  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

    Ведучий 1 І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

    Чи знає мама, чи знає тато,
    Що син нівечить і б'є людей,
    Що він криваву несе зарплату, -
    Вона на гірких сльозах дітей. 

    У листопаді під самий ранок,
    Коли і місяць на небі спав,
    Напав на діток чийсь син чи тато
    І, наче, нелюд їх побивав. 

    А вдома мати, а вдома мати
    Чекає сина, бо він - герой.
    Від зла він має всіх захищати,
    Не знає мати, що син лл'є кров. 

    Ведучий 2 Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

    Учень 4

     Моя хата не скраю
    Тому і вмираю  я за Україну,
    ЇЇ честь та славу.
    Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,
    Бо мушу йти на війну
    Проти осатанілої зграї.

     Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
    Та я сподіваюсь,
    Що одного ранку прокинешся
    Та й мене пробачиш.

    Учень 5                        
    Пробачиш та й заплачеш,
    Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,
    Україну нову, сильну,
    В якій брат за брата
    Йшов під кулі навпростець,
    Не боячись ката.
    Ти подивишся навколо-
    Все не так, як було.
    Хоч мене й немає поруч
    Знай, що я, сумую…

    Павло Табаков «Небесну сотню, Господи, прийми»

    Ведучий 1 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

    Учень 6                         

    Під прапором стояли – під прапором й спочили.
    Прийми, о Господи, своїх синів!
    За України волю їх убили
    В шалений жар тривожних днів.
    В той час, як небо димом затягнулось,
    Як змерзлі руки прагнули вогню,
    Упились кров’ю кат і його свита,
    Споївши нею й всю свою сім’ю.

    Учень 7                         
    Та ми усі від Бога люди.
    Живем надіючись, не боючись.
    Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
    Як наш народ топтали, сміючись?

    Учень 8                         

    Мамо, я живий, лиш закриті очі....
    І серце не б`ється, не вирує кров...
    Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
    Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

    Учень 9                       
    Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
    За ту біль, і той жаль, що я наробив.
    Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
    А мене за це ворог безжалісно вбив.

    Учень 10                         
    Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
    Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
    Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
    Ти лишень свої очі здійми до зірок!

    Ведучий 2 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

    Учениця                                          

                                                      Вони боролися за нас

    Вони боролися за нас,

    Не тільки ветерани,

    Щоб був в країні нашій лад

    Стояли на майдані.

    Їх всіх і били й катували,

    Й погрозами лякали.

    Та цього владі було мало-

    Найкращих повбивали.

    Їх пам’ятники квітами покриті,

    Про них всі завжди будуть пам’ятати.

    Вони для нас добро зробили,

    За що їм довелося помирати.

    Ці люди всі були найсміливіші -

    Вони стояли за своє аж до кінця.

    Їх родичі були найщасливіші,

    Поки до них не прислано було гінця

    З жахливою новиною страшною.

    Тож пам’ятаймо цих людей ми,

    Бо за нас з тобою

    Вони безстрашно полягли грудьми.

    Ведучий 2 Вгорі прекрасні зорі, що палають...
    Будь-ласка, наші душі вбережи!
    Хай кожну ніч нам Янголи співають,
    Ти ж своє милосердя покажи.

    Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

    Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

    (Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

    Учень 11

     У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
    Історія одна, і Ви - її частина.
    Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
    І молимось: за Вами - ненька Україна!
    Вже не повернеться додому той хлопчина,
    Що його вчора тільки мати відпустила,
    Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
    За щастя України, бо вона - єдина".
    Казала мати берегти себе. Але даремно,
    Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
    Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
    Не стала на коліна, а боролася відважно.
    Учень 12                        
    Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
    Відкривши очі, він відчує повну волю.
    Але та куля, в день зимовий, на світанку,
    Перехопила подих та змінила долю.
    Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
    Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
    Хіба він знав, що борючись за це щодня,
    Все доведеться відпустити в мить єдину.
    Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
    Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
    І браття хлопця, українці, у біді,
    Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
    Учень 13                        
    Але ж душа, душа Героя вічно лине!
    До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
    Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
    Як і омріяні тобою  воля та кохання.
    Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
    І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
    Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
    І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

    Загиблим в Україні присвячується «Білі лебеді у небесах»

    Небесна сотня

    ...і мовчки сотня непокорених героїв
    відходила у чисті небеса,
    і погляди знесилених мільйонів
    дивились вслід братам, батькам, синам;

    у темне небо по руках в відкритих трунах
    до світу кращого крізь сльози матерів,
    не буде прощення убивцям й нам не буде,
    коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
    хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
    хто згас за нас, недотягнувши до весни,
    тримає курс у небеса славетна сотня,
    землі своєї упокоєні сини.

    горять серця, палають вільні душі,
    зійшла зоря, гряде нове життя,
    герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
    і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
    витає дух нескореної волі,
    гримлять щити, молитви і пісні,
    рядами рівними між нас ідуть герої,
    усі, хто голову поклав в ці темні дні.

    *****

    А сотню вже зустріли небеса…

    Летіли легко, хоч Майдан ридав.

    І з кров’ю перемішана сльоза....

    А батько сина ще не відпускав.

    Й заплакав Бог, побачивши загін –

    Спереду – сотник, молодий, вродливий,

    І юний хлопчик в касці голубій,

    І вчитель літній – сивий-сивий.

    І рани їхні вже не їм болять…

    Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

    Як крила ангела, злітаючи назад,

    Небесна сотня в вирій полетіла... 

    *******

    Небесна Сотня – цвіт країни,
    Тобі схиляємо уклін.
    У наших серцях “Кача плине”,
    А Вам в церквах лунає дзвін!

    Ви дивитесь на нас з небес,
    А ми сумуємо за Вами.
    І згодом скажемо: “Христос Воскрес!”,
    Та Вас не буде поруч з нами.

    Не буде тих страждань і мук,
    Що Вам судилося прийняти,
    А буде сум і біль розлук,
    І на порозі – сива мати.

    Ви змусили здригнутись світ,
    Змінили долю рідної країни.
    Небесна Cотня – правди цвіт !
    Героям Слава ! Слава Україні!

    Ведучий 2   Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

                       Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

    Мамо, не плач. Я повернусь весною.
    У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
    Прийду на світанні в садок із росою,
    А, може, дощем на поріг упаду.
    Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
    Вже слово, матусю, не буде моїм.
    Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
    Розкажу, як мається в домі новім.
    Мені колискову ангел співає
    I рана смертельна уже не болить.
    Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
    Душа за тобою, рідненька, щемить.
    Мамочко, вибач за чорну хустину
    За те, що віднині будеш сама.
    Тебе я люблю. I люблю Україну
    Вона, як і ти, була в мене одна.

    Небесна Сотня

    Схиляємо голови ми перед тими,

    Хто мужньо за волю стояв у бою,

    І ми пам’ятаємо тих, хто загинув,

    За волю нещасну, пролив кров свою!

    Тепер – це історія, кожен вже знає!

    Ми досі усі пам’ятаємо ВАС!

    Що далі Вкраїну спіткає?.. Не знаєм!

    Настав в Україні похмурий й злий час.

    «Врятуй мене Ненько!» – кричали благали …

    Та Мати безсильна, лиш серце болить.

    І мати не знала, що сина спіткає … Загибель …

    І неньці, тепер вже не хочеться жить!

    Скажіть бо, навіщо?! Навіщо, вбивали?!

    Чому ви синів катували, ЧОМУ?!

    Як руку свою ви посміли й здійняли …?!

    Щоб вбити людину в жорстокім бою?!

    ******

    Небесна Сотня –
    То в серцях вогонь.
    Він гаряче палав за Україну.
    Віднині тихим співом заспокой
    Ти, земле рідная,
    Свою дитину.

    Пташиним співом,
    Шелестом трави.
    Блакитним небом,
    Злотим колоссям.
    Останній раз,
    Як мати, пригорни
    Чоло високе
    В обрамку волосся.

    Небесній Сотні
    Шана й молитви,
    За чисті душі,
    Що злетіли в небо.
    Їм шлях високий
    Боже, освяти.
    І в мирі, Господи,
    Прийми до себе.

    ****

    Небесна Сотня відлетіла,

     І вже позаду всі страшні ці дні.

    Та так душа мене ще не боліла,

     Як за людьми, що в сотню увійшли.

    Здавалося, що їм ще жити й жити.

    Що все іще попереду у них.

    Та нам прийшлось всю Сотню хоронити -

    Хоробрих воїнів, відважних, молодих.

    О, Боже, біль не втамувати.

     І, мабуть, буде кровоточить до кінця життя.

     Можливо, ми й могли щось поміняти,

     Але 20-лютому немає вороття.

     Мабуть, за них усе давно рішили,

    І рішення прийняли в небесах.

    Мабуть, їм від народження судилось

    В Небесну Сотню вишикуватись вряд.

    О, Боже, Ти на вбивства всі дивився.

     І в твоїй силі було Сотню вберегти.

     Чому смертей не зупинив Ти?

    Не зрозумію я... Та розумієш Ти.

     В душі цей біль нічим не втамувати,

     Не залічити, не загоїть.

    Та я й не хочу Сотню забувати,

    Бо це за нас вони cвоє життя дали.

    Тож, українці, пам'ятаймо завжди,

     Що Сотня полягла за нас!

    Бо груди свої підставляли кулям,

     Коли ми мирно грілися в хатах.

    Тепер зробім усе, що в нашій силі,

    Щоб жертви не були всі задарма.

    Бо прийде час постати перед ними

    І відповідь будуть чекать від нас.

    «Герої не вмирають» (пам’яті Небесної сотні) best

    Ведучий 1 Героям Майдану, що померли за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

    (Хвилина мовчання

    Ведучий 1 А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

                                                          (Пісня «Україно»)

     

    Молитва до мови

    1-й ведучий  Добрий день вам, любі люди!

                         Хай вам щастя-доля буде,

                           Не на день і не на рік,

                         А на довгий, довгий вік.

    2-й  ведучий    Є багато країн на землі,

                         В них – озера, річки і долини…

                         Є країни великі і малі,

                         Та найкраща завжди – Батьківщина.

    Вчитель.      Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…

    Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову.

    1.   Солов’їну, барвінкову -

                         Колосисту навіки –

                         Українську рідну мову

                         В дар дали мені батьки.

                         Берегти її, плекати

                         Буду всюди й повсякчас,

                         Бо ж єдина, так як мати, -

                         Мова кожного із нас.

    2.   Українка я маленька,

                         Україна – моя ненька.

                          В неї щира я дитина,

                          Добра, люба та єдина.

    3.   Я син України-неньки!

                         Українцем я зовуся.

                         Й тою назвою горджуся.

                         В мене вдача щира й сміла,

                         І відвага духа й тіла,

                         А яка ще пречудова

                         Українська в мене мова!

    4.   Українка я маленька,

         українці батько й ненька.

         На Вкраїні родилася,

         в свою маму удалася.

                         Все, що рідне, я кохаю,

                         всім, хто рідний, помагаю,

     своє  ціню, свого вчуся

                        і до рідного горнуся.

    5.   Не цурайтесь мови, люди,

                          Рідного джерельця,

     Хай вона струмочком буде,

     Хай дійде до серця,                                                                                                                                                               

    6.     Хай вона в піснях лунає

      І щодня, і в свято,

      Соловейком хай співає

      В українських хатах

    7.      Бо ж вона така багата,

            Українська мова!

                            Неповторна і крилата,

                            І така чудова.     

    8.     І цвіте у ній кохання,

    Рушники з квітками.

    Мрії наші і бажання,

    Верби над ставками.

    9.   Найрідніше, сокровенне,

     найдорожче в світі

    І святкове, і буденне,

    В ній батьки і діти.

    10. Не цурайтесь люди, мови,

    Не цурайтесь роду.

    Як зачахне рідне слово –

    Не буде народу.

    Вчитель .    Які чудові і теплі слова були сказані нашими наймолодшими учнями. Як добре, що вони люблять, цінують рідну мову і гордяться тим, що є українцями . Це дуже добре, що наші діти,  майбутнє української нації, виростають справжніми патріотами рідної землі.                    

    1-й ведучий. 9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено  1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. 

    2-й ведучий.    6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

    1-й ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

    2-й ведучий: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

    1-й ведучий: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

    2-й ведучий: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.

    1-й учень

    Земля моя, найкраща і єдина!

    Я спів твій серденьком своїм ловлю!

     Моя найкраща в світі Україна,

    Я щиро й віддано тебе люблю!

    2-й учень

    Мій край чудовий — Україна!

     Тут народились ти і я.

    Тут над ставком верба й калина,

    Чарівна пісня солов'я.

    3-й учень

    Все найдорожче в цілім світі,

    Бо тут почався наш політ.

     Цвітуть волошки сині в житі,

    Звідсіль ведуть дороги в світ.

    4-й учень

    А найдорожча рідна мова —

    Джерельцем радісно дзвенить.

    І мила пісня колискова,

    Чумацький Шлях кудись зорить.

    5-й учень

    Усе найкраще і єдине,

    І радощі усі, й жалі...

    Мій рідний краю, Україно

    Найкраще місце на землі!

    6-й учень

    Всіх нас єднає рідна мова,

     Всіх, хто живе у цім краю.

     Вона прекрасна, світанкова,

    Я в ній свою наснагу п'ю.

    7-й учень

    Бо наша рідна мова-мати,

    Снагу і силу нам дає.

    Нам стежку в світ дано топтати,

     Поки в нас рідна мова є!

    8-й учень

    І як гуртом, не поодинці,

    Почнемо в світ її нести,

    То й доти будем — українці

    Поміж народів сміло йти!

    9-й учень

    А знехтуємо рідне слово —

     Земля цього нам не простить,

    То ж сяй над світом, рідна мово!

    Тобі в віках судилось жить!

    10-й учень

    Цвіти і смійся, рідне слово!

    У серці щирому звучи!

    Моя чарівна, рідна мово,

    Лети над світом не мовчи!

    1-й ведучий. Ми — українці. Живемо у вільній не залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

    2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж дав ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

    1-й ведучий. Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

    2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Ле сі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багат ство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

    1-й ведучий. Я цілком згодна, бо нещодавно прочитала  слова Ушинського: «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».

    2-й ведучий. А мені спало на думку, що не даремно стільки літ чужинці старалися заборони ти нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

    1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

    2-й ведучий.  Багато десятиліть наша мова знищувалася і плюндрувалася.

    Хотіли вирвати язик,
    Хотіли ноги поламати,
    Топтали під шалений крик,
    В’язнили, кидали за грати,
    Зробить калікою з калік
    Тебе хотіли, рідна мати.

    А мова не корилася царю –
    Ані царю, ані його сатрапам,
    З орлом двоглавим стаючи на прю,
    Що брав її у пазуристі лапи.
    Плюндрованій, не надавали прав,
    Немов на звіра, об’являли лови.
    Орел впивався в душу, тіло рвав –
    Він був безмозкий, хоч і двоголовий.

    1-й ведучий.  Не вдалося і не вдасться ворогам знищити нашу мову, наш народ, тому що ми відважна, хоробра, патріотична нація. А інакше і бути не може, адже ми нащадки славних козаків.

    11-й учень

    Коли до серця крадеться тривога, -

    За долю України я боюсь, -

    З молитвою звертаюсь я до Бога.

    І мовою вкраїнською молюсь.

    Прошу для України в Бога щастя

    І захисту для всіх її дітей,

    А мова українська, мов причастя,

    Теплом своїм торкається грудей…

    О Боже мій – Великий, Всемогутній,

    Мою вкраїнську мову порятуй.

    І в світлий день пришестя,

    В день майбутній

    Вкраїні Царство щастя приготуй.

    12-й учень

    Гріховний світ вирує неспроста,

    Підступний демон, що керує нами,    

    Та піднімається нетлінно над віками

     Велична постать вічного Христа.

    О Господи! Знайди нас всіх, знайди,

     Бо ми блукаєм хащами ще й нині.

    Прости гріхи й провини безневинні,

     І до спасіння всіх нас поведи. 

     13-й учень

    О Господи! Зціли нас всіх, зціли,

    Всели в серця неопалиму мрію,

    Щоб ми, впізнавши віру і надію,

    Жорстокий світ добром перемогли.

    Моя прекрасна українська мова,

    Найкраща пісня в стоголоссі трав,

    Кохане слово, наше рідне слово,

    Яке колись Шевченко покохав.

     14-й учень

    Ти все знесла: насмішки і зневаги,

    Бездушну гру ворожих лжеідей,

    Ти, сповнена любові і відваги,

    З-за ґрат летіла птахом до людей.

    Ти наш вогонь на темнім полі битви,

    Невинна кров, пролита в боротьбі,

    Тебе вкладаєм тихо до молитви

    І за спасіння дякуєм тобі.

    15-й учень

    Рідна мово моя українська,

    В світі гордо, натхненно звучи!

    Волелюбна моя, материнська,

    Мово рідна моя, не мовчи!

    Хай же світлою буде дорога

    Серед різних нелегких доріг...

    Ми звертаємось нині до Бога,

    Щоб тобі, мово, він допоміг.

    Матір Божа, свята і єдина,

    Дай нам щастя, любові й тепла!

    Щоб квітуча моя Україна

    Рідну мову, як стяг, підняла.

    Будь прихильною, Матінко Божа!

    Жити праведно в світі навчи!

    Щоб світила нам зірка погожа.

    Мово рідна моя, не мовчи!

    2-й ведучий.   Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, неділима – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі,  і нікому  ніколи не вдасться поставити її на коліна.

    Читець І  Мово, українська, мово моя мила!
    Ти уся із співу, весняних дібров.
    Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.
    Ти моє найбільше щастя і любов.

    Читець ІІ  Я до тебе мово, так горнуся щиро
    У слова вслухаюсь різні і прості.
    Мово моя, мово – найдивніше диво
    Ти моя молитва в радості й журбі.

    Читець І  Я тебе, кохана, в душу увібрала
    Разом з материнським щедрим молоком,
    А  іще з піснями, що їх так співала
    Матінка, схилившись над моїм чолом.
    Ти уся із співу, весняних дібров.

    Читець ІІ  Мово, моя мово – мовонько шовкова,
    У вінку біленькім – світла і легка.
    Ти для мене завжди бажана й святкова.
    І мене без тебе на землі нема.

    1-й ведучий    Зараз не тільки наша мова, а й наша батьківщина переживає важкі і складні часи. Нам приходиться доводити всьому світу своє право бути вільними, право вирішувати самим свою долю. Це дуже важко. Кращі сини кладуть життя на алтар свободи. Прикро, що в ХХІ ст., технічний прогрес досягнув нечуваних висот,  а моральність, духовність занепала настільки, що людське життя стало розмінною монетою. Та попри все ми віримо, що правда на нашому боці, а де правда, там і Бог, а значить і перемога. І ми обов’язково побудуємо нову європейську  Україну, з новими правдивими законами, заживем по-новому, вільно і щасливо, бо інакше і бути не може.

    16-й учень

    Як важко зводитись з колін…

    Ще важче бути підневільним

    І підійматися з руїн                                                                                   

    Людської гідності й терпіння.

    А потім далі йти і йти -

    Рішуче, мужньо, без упину -

    До сокровенної мети

    Свого народу України.

    Не можна жити у ярмі

    Та сподіватись на свободу.

    Ганебно борсатись в багні,

    Якщо ти син свого народу.

    17-й учень

    Він і подумати не міг,

    Що станеш ти його героєм.

    Майдане мій! Ти переміг

    Щонайдорожчою ціною!

    О, дай нам, Боже, каяття…

    Дороги в рай не вибирають.

    Нас повернули до життя

    Герої - ті, що не вмирають.

    У вірності твоїх синів

    Віднайдеш сили, Україно!

    Не важко зводитись з колін.

    Не варто жити на колінах!

    2-й ведучий   Прошу вшанувати пам’ять загиблих на Майдані, на сході України хвилиною мовчання.

    18-й учень

    Нехай ніхто не половинить,

    Твоїх земель не розтина,

    Бо ти єдина, Україно,

    Бо ти на всіх у нас одна.

    Одна від Заходу й до Сходу

    Володарка земель і вод -

    Ніхто не ділить хай народу,

    Бо не поділиться народ.

    І козаки, й стрільці січові

    За тебе гинули в полях.

    У небесах сузір'я Лева

    Нам світить на Чумацький Шлях.

    Стражденна чаєчко-небого,

    Єдині два твої крила.

    Виходим, нене, у дорогу,

    Аби ти вільною була.

    Нехай ніхто не половинить

    Твоїх земель, не розтина,

    Бо ти єдина, Україно,

    Бо ти на світі в нас одна.

    19-й учень

    Не розчаровуйсь в Україні – 
    Немає єдності у нас.
    То наша головна провина
    За весь неволі довгий час.
    Не розчаровуйсь в Україні.
    А зрозумій її печаль.
    Що робиш ти для неї нині – 
    У себе спершу запитай.
    Не розчаровуйсь в Україні.
    Вона свята, а грішні – ми.
    В її недолі часто винні
    Її ж бо дочки і сини.
    Не розчаровуйсь в Україні.
    Ідеї волі певним будь.
    Бо тільки той є справжнім сином,
    Хто вміє неньки біль збагнуть.
    Не розчаровуйсь в Україні.
    Вір, що мине важка пора, 
    Розквітне пишний цвіт калини
    В садках достатку і добра.

    Учениця:

    Я українка  вірою і кров'ю,

    Моє коріння тут, у цій землі.

    Вона моєю живиться любов'ю,

    А я страждаю болями її.

    Учень:

    Я українець, син народу того,

    Що відвикає нині від ярма.

    Я не корюся, я молюся Богу

    І вірю в те, що все це не дарма.

    Учень:

    Я українець, смутком оповите

    Моє кохання, як гірке вино.

    Моя рідня розкидана по світу,

    Як буйним вітром золоте зерно.

    Учениця:

    Я українка! - цього не відняти,

    В моїй душі співають солов'ї,

    Були такими мої мама й тато,

    Й такими будуть правнуки мої!

    1-й ведучий

    Вірмо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. А ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної, демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

    Не ділімо цю землю,

    Не ділімо це небо,

    Не ділімо хатини

    Й сім'ї не ділімо!

    Бо ми - браття, єдині

    В українському слові,

    В українськім коріння,

    В українській любові!

    Читець  

    Нам милосердя, Господи, подай,

    До всіх страждущих і незахищених,

    Ми ще від страху і злі, і сліпі,

    В душах у нас ще багато, що знищено.

    Благослови рід людський на Добро!

    Душі відкрий нам до злагоди й миру!

    Щоб на Вкраїні незгод не було,

    Нас сохрани! І спаси! І помилуй!

    МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

    До тебе, Господи, взиваю

    І сподівання щирі маю –

    Що Україна вільна буде

    Від лицемірства і облуди,

    Від бездуховності й зневіри

    Людців, душею зачерствілих,

    Від злої долі та безправ’я,

    І тих, які завжди лукавлять,

    Від нетерпимості і зради,

    Ярма грошей, полону влади,

    Від фарисейства лже-героїв

    І збайдужілості людської,

    Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

    Забувши все святе та вище,

    І наче круків хижа зграя

    Вкраїну навпіл розривають,

    Розбрату сіючи в нас зерна...

    Від всього зла, всієї скверни

    Зціли, Всевишній нас Владико,

    Щоб вільним став народ великий!

    Пошук
    Форма входу
    Календар
    «  Вересень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930
    Новини РМК
    Архів записів

    Copyright MyCorp © 2017
    Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz