Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 23.09.2018, 01:08

Зіньківський НВК

Меню сайту
Корисні посилання
  • МОН молоді та спорту
  • ВРЦОЯО
  • Віньковецький РМК
  • Відділ освіти Віньковецької РДА
  • Дистанційне навчання
  • УЦОЯО
  • Острів знань
  • Обдаровані діти
  • Вісник ХОІППО
  • Центр навчальної та методичної літератури
  • Наше опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 160
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Батькам до уваги


    Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро. 
    (В. Сухомлинський)



    Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим, 
    бережіть його як найтонший порух людської душі, 
    не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість
     батьківської влади на деспотичне самодурство. 
    (В. Сухомлинський)


    Десять порад батькам
    1. Приймайте дитину такою, якою вона є.
    2. Ніколи не наказуйте з примхи. Не треба безцільних наказів. Не втручатися в життя дитини настільки ж небезпечно, як і втручатися
    постійно.
    3. Ніколи не приймайте рішення самостійно. Золоте правило сімейноготя життя - діархія. Коли батько і мати суперечать один одному - для дитини це цікаве видовище.
    4. Зберігайте довіру до того, хто буде вам суперечити.
    5. По частині подарунків - ніяких надмірностей. Ми розучилися відмовляти дітям. Відмова приносить більше користі, бо вчить відрізнити необхідне від надмірності.
    6. У всьому дійте власним прикладом. Домагатися від дитини можна тільки того, що робиш сам.
    7. Говоріть про все без остраху. Мова - золото, а мовчання - свинець.
    8. Об'єднуйтеся зі своїми близькими. Сім'я - це приватна республіка. Все повинно робити спільно: мити посуд, купівлі, прибирання, вибір розваг, маршрути поїздок.
    9. Тримайте двері відкритими. Рано чи пізно ви не утримаєте дітей, підлітків, молодь в будинку. Ніколи не рано вчитися свободі.
    10. Усунути в належний час! Це заповідь незмінно навіває смуток. Рано чи пізно батьки залишаться на самоті. Нічого не поробиш, будь-яка батьківська кар'єра припускає цю жертву.




      Заповіді батьківства

        Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
       Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

    1.Люби свою дитину!

       Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.  

    2.Оберігай своє дитя! 

       Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити. 

    3.Будь добрим прикладом для своєї дитини! 

       Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. 

    4.Грай зі своєю дитиною!

        Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.  

    5.Працюй зі своєю дитиною! 

      Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє. 

    6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного! 

       Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда. 

    7.Покажи дитині можливості і межі людської волі! 

       Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві. 

    8.Привчай дитину бути слухняною! 

       Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.  

    9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід! 

        Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, с кільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду. 

    10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

     

       Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.



    Поради батькам дошкільнят!

    П’ять  основних  правил, якими  варто   керуватися   у   вихованні  дошкільня
    (з  досвіду  батьків  і  педагогів)

    Менше  сварити    -   більше  хвалити!
    Менше  карати      -   більше  любити!
    Менше  вимог       -   більше  послідовності!
    Менше  скарг        -   більше  життєлюбства!
    Менше  погроз      -   більше  радості!

    Правила покарання
    1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.
    2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».
    3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.
    4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.
    5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.
    6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.
    7. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

    Коли не можна карати і сварити
    1. якщо дитина хвора;
    2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;
    3. якщо дитина їсть;
    4. після сну;
    5. перед сном;
    6. під час гри;
    7.  під час виконання завдання;
    8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);
    9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;
    10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;
    11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;
    12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

    Коли не потрібно хвалити
    1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.
    2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).
    3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.
    4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.

    Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день
    Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…
    Пошук
    Форма входу
    Календар
    «  Вересень 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    Новини РМК
    Архів записів

    Copyright MyCorp © 2018
    Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz